обернення

-я, с.

1) Дія за знач. обертати.

••

Обе́рнення ако́рду муз. — такий вид акорду терцевої побудови, у якому нижнім є не основний тон, а інший складовий звук акорду.

Обе́рнення інтерва́лу муз. — перенесення нижнього звука інтервалу на октаву вгору або верхнього – на октаву вниз.

2) фот. Одержання спеціальною обробкою позитивного зображення (позитива) об'єкта на тому самому фотографічному матеріалі, на якому цей об'єкт знято.